Подивилася "Інтерстеллар" - спеціально перед цим не дивилася ніякої критики. Навіть трейлер до фільму не подивилася - тільки одним оком секунд десять.
Спробую неупереджено про свої відчуття:
Перша половина фільму - зовсім не про космос. Вже навіть почала думати, що ніякого космосу не буде, і до чого це був увесь науковий шум. До того ж, Нолан - далеко не психолог і не інженер людських душ. Так що всі стосунки між людьми - дуже технічні. Моя знайома назвала "Інтерстеллар" спробую екранізації ніцщеанських надлюдей. Щось в цій логіці існує: їх обирають і висилають в космос для пошуку нового дому для людей. Їх запрограмували на особливих - декого з самого початку, дехто це розуміє за декілька днів до вильоту. До речі, це такий факап: хіба астронавт може вилетіти без спеціальних тренувань от прямо за день-два. Та це не суть. У космосі астронавти стають більш людьми, ніж ми, бо "человеческое, слишком человеческое". Думки про самотність, неможливість побачити рідних, бажання врятуватися - гра базових інстинктів, прикрашена трохи наївними діалогами і монологами про любов і людяність.
У другій половині - почався Космос. У всіх сенсах. По-перше, великий акцент на цій часовій проблемі - сім років за годину чи як вони там рахували. Доки їх не було на кораблі близько години - інший астронавт постарішав щось там на 25 років. Прожив ціле життя, а це зовсім спущено на ні. А ще ця доля астронавта, котрий залишився в хвилі. Трохи роздратував такий розвиток подій. Нолан ріже все механічно, як хірург з 25-річним стажем. Просто один розріз - бездоганний, що аж нудить. Так і ця сцена смерті. По-друге, увесь цей світ, які придумали художники і науковці в тій дірі "Гаргантюа" - просто винос мозку. Красивіше не придумати. Нічого, правда, не зрозуміла з наукової точки зору. Може наші пра-пра-пра-пра-пра-правнуки зможуть теж так робити? Ми, на жаль, не зможемо торкнутися цього безпосередньо, але я і не вірю в безслідне зникнення людини. Загалом, не люблю ділитися своїми мислями про це зі світом. Тільки з Космосом. Космос вже як декілька років служить заміною ім"я Б-га.
Завершення мені теж сподобалося: класний новий світ на планеті в якомусь фіш-ай вигляді.
Загалом тверда дев"яточка, хоча я не вмію ставити оцінки фільмам. Як хтось десь написав, мінус один бал за цілих три години.
А тепер критика:
Ось тут годно від популяризатора науки, але не осилила весь текст
Собі на замітку, що подивитися по темі: список космічних фільмів
І про факапи
Тут лук ет мі пише про деякі моменти: місцями дуже просто, але я підхватила ідея про Нолана, як про не дуже важного інженера душ.
Загуглила один з перших фільмів Нолана - "Жук" ( Doodlebug ) - годнота, і вже в цьому короткому ролику можна прогледіти Нолана сучасного. Хоча, перші 30 сек я промотала. Найсмачніше в кінці фільму.
Немає коментарів:
Дописати коментар