Треба розповідати за побаченим:
Приїхала я на автобусну станцію близько 7.30, god bless GPS. Спочатку подумалося, що можна і пройтися загалом, судячи по мапі, ну, максиму години дві. Добре, що передумала, бо спека в Ізмірі - це далеко не стамбульська спека.
Побачила вказівник з автобусами на "мінусовій платформі", де стояло купа людей, спитала "Борнова" мені кивнули головою, і почала чекати. Спасибі благосному економічному розвитку Туреччини на всіх автобусах є електронне табло з надписом, куди прямує транспорт. Чекала я, до речі, хвилини три. До слова, в Туреччині дії система карток всюди - у Ізмірі це kentkart, її треба звичайно окремо купувати. Тому швиденько для одноразового проїзде купила "one way ticket", але вони дорогі, по 3 ліри коштують ( множте на 4,5 і буде ціна в гривнях), але це цього вартує в тому плані, що в такому pulic transport ти ніколи не заблукаєш, бо все очевидно, а ще там прохолодно і часто не дуже багато людей
Тож я сіла в автобус до Борнови, який мене доніс за хвилин 5-7 до станції метро Борнова, звідки мені треба було проїхатися одну зупинку на метро. І, ой, знову немає kentkart, купила 2 ways ticket за 5,60. Метро чекати треба хвилин 10 в середньому, і тільки ніде не написано, коли він прийде, чи коли попередній рушив. Може й написано, але я ще жодного разу не бачила
Приїхала я на автобусну станцію близько 7.30, god bless GPS. Спочатку подумалося, що можна і пройтися загалом, судячи по мапі, ну, максиму години дві. Добре, що передумала, бо спека в Ізмірі - це далеко не стамбульська спека.
Побачила вказівник з автобусами на "мінусовій платформі", де стояло купа людей, спитала "Борнова" мені кивнули головою, і почала чекати. Спасибі благосному економічному розвитку Туреччини на всіх автобусах є електронне табло з надписом, куди прямує транспорт. Чекала я, до речі, хвилини три. До слова, в Туреччині дії система карток всюди - у Ізмірі це kentkart, її треба звичайно окремо купувати. Тому швиденько для одноразового проїзде купила "one way ticket", але вони дорогі, по 3 ліри коштують ( множте на 4,5 і буде ціна в гривнях), але це цього вартує в тому плані, що в такому pulic transport ти ніколи не заблукаєш, бо все очевидно, а ще там прохолодно і часто не дуже багато людей
Тож я сіла в автобус до Борнови, який мене доніс за хвилин 5-7 до станції метро Борнова, звідки мені треба було проїхатися одну зупинку на метро. І, ой, знову немає kentkart, купила 2 ways ticket за 5,60. Метро чекати треба хвилин 10 в середньому, і тільки ніде не написано, коли він прийде, чи коли попередній рушив. Може й написано, але я ще жодного разу не бачила
Тож від Борнови (Bornova) до Bölge, де при виході одразу починається територія університету
Я прийшла дуже рано, до дев"ятою, в неділю всі ще сплять, відвезли мене на охорону на машині (охорона!) до Residential Hall, запросили до реєстрації на охороні, одразу ж запропонували чай
Таки виглядає вхід та проміжок між охороною та "реєстрацією"
Так виглядає сам будинок гуртожитку та лавки для куняння біля нього
Корпусс B - для дівчат, корпус А - для хлопців
Місце між корпусами для спільних сніданків
Так виглядає в мастштабі гуртожиток загалом
І середина
Як я поняла, Yasar University - це такий локальний "кембридж". Гуртожитики, до речі, платні і дорогі. Шось типу 3-4 тис дол. за рік, але тут справді круто
Немає коментарів:
Дописати коментар